0

Договір аутстафінгу

Верховний Суд ухвалює висновки в справах на користь юридичних осіб, які укладають договори аутсорсингу та аутстафінгу, вказує на особливості укладення та відмінності з трудовими договорами.

Наприклад, Постанова від 14.05.2020, справа №640/1099/19. Касаційний адміністративний суд у складі ВС, розглянув касаційну скаргу у справі про визнання протиправним та скасування припису та постанови обласного Управління Держпраці про накладення штрафу.

Зміст позовних вимог: висновки позапланової перевірки не відповідають дійсності та обставинам подій, а юридичною особою не порушено законодавство про працю, в тому числі допущення до роботи фізичних осіб без належного оформлення трудових відносин.

Поняття «аутстафінгу» в законодавстві України не закріплене, проте норми, визначені ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення», що регулюють правовідносини, які виникають під час провадження діяльності суб`єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, є тотожним правовій природі договору аутстафінгу.

Згідно з пп. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України послуга з надання персоналу – господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення», діяльність суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

У п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що суб`єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов`язані:

1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;

2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;

3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь працівника;

5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Наведеними нормами законодавства, встановлено, що юридична особа, яка здійснює наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, повинна укласти з такими працівниками трудові договори.

ВС зазначає, що з аналізу спірних договорів про надання послуг аутсорсингу та аутстафінгу персоналу, вони не відповідають ознакам, що притаманні трудовому договору.

З наведених вище норм законодавства, трудовим договором не встановлюють:

  • обсяги робіт,
  • акти прийому-передачі,
  • оплату за конкретно виконану роботу.

Трудовим договором встановлюються: вимоги до працівників, зокрема щодо освіти, досвіду, кваліфікації, певних навичок чи умінь, так як робота за трудовим договором передбачається з визначення однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, тобто трудової функції в діяльності підприємства.

За результатами розгляду, колегія суддів ВС погодилась з висновком суду першої інстанції щодо протиправності застосування штрафних санкцій, оскільки спірний договір про надання послуг аутсорсингу та аутстафінгу персоналу не містить жодних вимог до фізичних осіб.

0 0 votes
Рейтинг статьи
Подписаться
Уведомление о
guest
0 комментариев
Inline Feedbacks
View all comments
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x